Репатріант-Укранець з Ківерець оповідає, що 30-го січня до Любара прибув славнозвісний повстанський Отаман Гаврило Волинець, переодягнений у "червоне" (зірка), зголосився у Ревкомі, яко представник кінної дивізії генерала Буденного і зажадав скликання плєнуму Ревкому, чеки і особотдєла для оговорення справи оборони Любара од постанської української "банди", що зявилася в околичних лісах. Коли весь "цимес" Любара зібрався, "докладчик" свиснув, витяг пистоля й положив на місци трупом голову й секретаря Ревкому, а відтак вдерлись до помешкання козаки й зліквідували весь "квіт" "соціялізму" на Любарщині. Зліквідовано й "Комсомол", або як його називають повстанці: "Молокосос" (Комітет Соціялістичної Молоді)".
Z
Відділом повстанського отамана Заболотного переведено в околицях Умані цілий рядок успішних наскоків на карні відділи червоних та на карні сотні. 22 січня на передмістю Умані захоплено велику валку з продналогом, вози захоплено, а 18 комуністів забито. Оповідають, що забитим вже порозпорювано серпами животи, насипано в нутро пшениці. На кожному замордованому катові стреміла табличка з написом" "Разверстка кончена!"
"Рідний край" №33, 12 лютого 1922