ПОПЕЦЬКІ СОТНІ
Коли повстанцям вдалося „панцерфавстом" послати до біса „Т-34", з нього вискочив тільки малий, присадкуватий танкіст. На ньому горіла одежа. В ту мить, як Потапенко замахнувся, щоб кинути услід за ним ручну гранату, він крикнув:
- Не стріляйте!.. Я українець, як і ви!.:
Тоді ми всімох кинулися мерщій гасити на ньому одежу. Ми зривали її клаптями і бачили, як разом з нею здиралася обпечена шкіра. В тому місці, де вже не було шкіри, тіло виглядало, як спечений червоний буряк. Танкіст важко стогнав.
ДАЛІ