Mar 15, 2014 10:34
Найбільша загроза зараз, на мій погляд, не військове вторгнення Росії і не дестабілізація ситуації на Сході. Найбільша загроза, як і раніше, - зрада з боку Яценюка та компанії. Зараз ця можлива зрада виглядає як компроміс, як прийняття часткове чи у повній мірі тих умов, що зараз висуває Москва. Жодна з них неприйнятна, але на хвилі жаху, що зараз котиться Україною, вони можуть бути прийняті під гаслом "Порятунку держави". Порятунком держави жодна з них не є. Перша і найнезрозуміліша для мене - про виконання домовленостей від 21 лютого. Як можна виконати ту угоду я не розумію: це що, відмінити призначення Яценюка прем'єром, і здати взагалі усе? Я так розумію, що воно буде інтерпретовано як вимога до людей піти з майдану, КМДА, та де там ще люди залишилися. Конституційні збори із федералізацією - що це за звір я не розумію взагалі (в плані того, що він у нас як такий відсутній, а перший розділ Конституції міняється через загальнодержавний референдум), але загальна мета зрозуміла - встановити безвладдя в Україні мінімум до осені (вибори 25 травня скасують) і посіяти той самий хаос у Східних регіонах. Бо федералізація по-російськи це формула "центральний уряд винний регіонам усе, а регіони центру та один-одному нічого" аж до ситуації, коли Київ пенсії та стипендії платить, а регіони податки не перераховують. Ну і коли межрегіональні домовленості ускладнені тим, що у одному регіоні державною мовою не є українська, а у іншому - російська. Ну і про гарантії права Крима на самовизначення - те ж саме, що і з регіонами, але ще гірше - фактичний обов'язок України годувати незалежну від неї державу.
Ну і гарантії безпеки для України просто смішні.
Звичайно, що за таких умов Україна просто не зможе існувати - Росія на це і не розраховує. Єдина мета цих умов - провокація розпаду України. І, чесно кажучи, шансів вціліти у України у разі таких угод менше, ніж при військовій агресії.
Война,
Политика,
Украина