Ініціативну громаду - у громадську раду. Випуск №3 «КРУ»
http://www.bogdanovich.org.ua/27
Київ, 06.01.2011
Ну що ж, в цьому випуску я розкажу, про свої спроби приєднатися до ініціативної групи з підготовки установчих зборів Громадської ради при Контрольно-ревізійному управлінні України.
Звернення з волевиявленням взяти участь в роботі ініціативної групи я надіслав ще 29 листопада 2010 року. Розуміючи, що просто чекати на відповідь немає сенсу, десь через два тижні почав їм надзвонювати і дізнаватись хто виконавець, ну і інші деталі… Забігаючи вперед, скажу, що офіційну відповідь я не отримав донині, хоча минуло вже більше місяця з дня реєстрації звернення.
В кінці кінців, я вийшов на якусь пані Тетяну, досить приємну жіночку, яка мені з радістю повідомила, що в них вже утворено Громадську раду, що ніякої ініціативної групи не створювалось і що в них швидесенько все це зробили. Спочатку в мене відняло дар мовлення, але потім, зібравшись з думками, я запитав, чи чули вони, взагалі, про Постанову КМУ № 996 від 03.11.2010, в якій чітко регламентується порядок утворення громадських рад. Звісно в моєму питанні була доля іронії, бо цю Постанову я згадував в зверненні про приєднання до робочої групи. Пані Тетяна мені відповіла, що звісно чула, але там все складно, і якщо робити так, як там написано, то буде дуже довго, тому вони вирішили скоротити процес. Тут в мене відняло мовлення вдруге. Потім, я зауважив, що взагалі так робити не можна, та і не в їхніх це інтересах, бо можуть мати місце судові позови. На це мені Тетяна запитала, куди я більше хочу в ініціативну групу, чи в Громадську раду і запропонувала включити мене до її складу. Скільки разів в мене віднімало мовлення я вже і не пам’ятаю, але тут у мене всередині взяла верх цікавість, як же це вони хочуть зробити, і я нібито погодився. Пані Тетяна сказала, що поговорить з Головою Громадської ради про включення мене до складу, і запропонувала передзвонити пізніше.
Перед новорічними святами я якось замотався і згадав про це все, вже після Нового Року. 4 січня 2011 року я зателефонував шановній Тетяні і вона з радістю повідомила, що переговорила з Головою, що я можу йому зателефонувати і він все мені розкаже - що в них там, і як. Також, вона дала стаціонарний і мобільний номери телефонів. Головою виявився пан Федосов Віктор Михайлович, заслужений діяч науки і техніки України, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри фінансів Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана.
По стаціонарному номеру ніхто не відповідав, а от слухавку мобільного підняли. Чесно кажучи не знаю, чи в цього пана завжди такий голос, чи він вже був добре датий, після святкування новорічних свят на кафедрі свого університету.
Федосов Віктор Михайлович мені повідомив, що йому дійсно про мене казали, але зовсім не кожний «добродійний фонд» (зверну увагу, я подавав заяву від благодійної організації «Благодійний фонд «101») може вступити в Громадську раду КРУ України. На моє заперечення, що все ж таки, потенційно, може кожний, Віктор Михайлович відповів, що мені треба з ним зустрітись, поговорити, і потім він вже вирішить включати мене до складу Ради чи ні. Коли я звернув його увагу на мою улюблену Постанову КМУ № 996 від 03.11.2010, то він сказав, що йому байдуже, що там написано. І взагалі, яке я мав право дзвонити йому о пів на шосту вечора, ще й на мобільний телефон. Те, що його номер мені дали в КРУ, і що зараз ще робочий час, аргументом йому не було. Останнім моїм запитанням було те, чи це новостворена Громадська рада, чи ще старого складу, на що шановний пан Федосов Віктор Михайлович сказав мені «до побачення» і поклав слухавку. До речі, як видно з сайту КРУ, на сьогоднішній момент Федосов В. М. - голова Ради від 8 вересня 2009 року.
На що хочу звернути увагу читачів. Оце яскравий приклад правової держави України. По-перше, героїв цієї публікації зовсім не цікавить чинне законодавство, бо методи які там пропонують - довгі і не зручні (для них?). А по друге, ці люди ще й працюють в закладах освіти. І на яке наступне покоління можна розраховувати?
На даний момент я вже надіслав скаргу до Прем’єр-міністра України, так що чекаємо на відповідь.
PS. Наразі, Контрольно-ревізійне управління України вже перейменовано у Державну фінансову інспекцію України відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010 № 1085/2010.
---
Якщо вам подобаються мої публікації - підписуйтесь на оновлення: vkontakte.ru, twitter.com, facebook.com, Google Buzz, Google Groups.
Київ, 06.01.2011
Ну що ж, в цьому випуску я розкажу, про свої спроби приєднатися до ініціативної групи з підготовки установчих зборів Громадської ради при Контрольно-ревізійному управлінні України.
Звернення з волевиявленням взяти участь в роботі ініціативної групи я надіслав ще 29 листопада 2010 року. Розуміючи, що просто чекати на відповідь немає сенсу, десь через два тижні почав їм надзвонювати і дізнаватись хто виконавець, ну і інші деталі… Забігаючи вперед, скажу, що офіційну відповідь я не отримав донині, хоча минуло вже більше місяця з дня реєстрації звернення.
В кінці кінців, я вийшов на якусь пані Тетяну, досить приємну жіночку, яка мені з радістю повідомила, що в них вже утворено Громадську раду, що ніякої ініціативної групи не створювалось і що в них швидесенько все це зробили. Спочатку в мене відняло дар мовлення, але потім, зібравшись з думками, я запитав, чи чули вони, взагалі, про Постанову КМУ № 996 від 03.11.2010, в якій чітко регламентується порядок утворення громадських рад. Звісно в моєму питанні була доля іронії, бо цю Постанову я згадував в зверненні про приєднання до робочої групи. Пані Тетяна мені відповіла, що звісно чула, але там все складно, і якщо робити так, як там написано, то буде дуже довго, тому вони вирішили скоротити процес. Тут в мене відняло мовлення вдруге. Потім, я зауважив, що взагалі так робити не можна, та і не в їхніх це інтересах, бо можуть мати місце судові позови. На це мені Тетяна запитала, куди я більше хочу в ініціативну групу, чи в Громадську раду і запропонувала включити мене до її складу. Скільки разів в мене віднімало мовлення я вже і не пам’ятаю, але тут у мене всередині взяла верх цікавість, як же це вони хочуть зробити, і я нібито погодився. Пані Тетяна сказала, що поговорить з Головою Громадської ради про включення мене до складу, і запропонувала передзвонити пізніше.
Перед новорічними святами я якось замотався і згадав про це все, вже після Нового Року. 4 січня 2011 року я зателефонував шановній Тетяні і вона з радістю повідомила, що переговорила з Головою, що я можу йому зателефонувати і він все мені розкаже - що в них там, і як. Також, вона дала стаціонарний і мобільний номери телефонів. Головою виявився пан Федосов Віктор Михайлович, заслужений діяч науки і техніки України, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри фінансів Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана.
По стаціонарному номеру ніхто не відповідав, а от слухавку мобільного підняли. Чесно кажучи не знаю, чи в цього пана завжди такий голос, чи він вже був добре датий, після святкування новорічних свят на кафедрі свого університету.
Федосов Віктор Михайлович мені повідомив, що йому дійсно про мене казали, але зовсім не кожний «добродійний фонд» (зверну увагу, я подавав заяву від благодійної організації «Благодійний фонд «101») може вступити в Громадську раду КРУ України. На моє заперечення, що все ж таки, потенційно, може кожний, Віктор Михайлович відповів, що мені треба з ним зустрітись, поговорити, і потім він вже вирішить включати мене до складу Ради чи ні. Коли я звернув його увагу на мою улюблену Постанову КМУ № 996 від 03.11.2010, то він сказав, що йому байдуже, що там написано. І взагалі, яке я мав право дзвонити йому о пів на шосту вечора, ще й на мобільний телефон. Те, що його номер мені дали в КРУ, і що зараз ще робочий час, аргументом йому не було. Останнім моїм запитанням було те, чи це новостворена Громадська рада, чи ще старого складу, на що шановний пан Федосов Віктор Михайлович сказав мені «до побачення» і поклав слухавку. До речі, як видно з сайту КРУ, на сьогоднішній момент Федосов В. М. - голова Ради від 8 вересня 2009 року.
На що хочу звернути увагу читачів. Оце яскравий приклад правової держави України. По-перше, героїв цієї публікації зовсім не цікавить чинне законодавство, бо методи які там пропонують - довгі і не зручні (для них?). А по друге, ці люди ще й працюють в закладах освіти. І на яке наступне покоління можна розраховувати?
На даний момент я вже надіслав скаргу до Прем’єр-міністра України, так що чекаємо на відповідь.
PS. Наразі, Контрольно-ревізійне управління України вже перейменовано у Державну фінансову інспекцію України відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010 № 1085/2010.
---
Якщо вам подобаються мої публікації - підписуйтесь на оновлення: vkontakte.ru, twitter.com, facebook.com, Google Buzz, Google Groups.