ФАРИСЕЙ В АДУ

[a_avvakum]

Comments

[hel_sim]

спасибо за проповедь! ( или лучше сказать: Ваши размышления?")
Эта притча несёт многим надежду и утешение даже

ФАРИСЕЙ В АДУ

[pingback_bot]

User lihhatsov_v_pr referenced to your post from ФАРИСЕЙ В АДУ saying: [...] Оригинал взят у в ФАРИСЕЙ В АДУ [...]

[zozvicnic]

Згоден. Не треба осуджувати грішників, бо за це можна попасти в АД!
А якщо більш загальніше, то АД нас чекає за будь-яке механічне благочестя.
Дякую, багато понять прояснилось. Хоча не згоден із закріпленням авторського права на інтелектуальну власність поняття "АД" за вами (духовенством). АД - об’єктивна реальність. Бо якщо не так, то чому я взагалі маю боятись осуджувати митаря?

В притчі сказано, що митарь вийшов з храму більш виправданим. Це означає, що над ним нависала певна загроза негараздів (АДУ), але після здійснення молитви (перш за все почуттєвої - відчуття своєї гріховності) ця загроза якщо не зникла, то принаймні зменшилась. Якщо ж припустити, що АДУ або загрози негараздів не існує, то молитва митаря - пуста, нераціональна і дурна справа - бо є лише безрезультативною витратою сил.

[a_avvakum]

Да, действительно у Вас есть зернистая мысль. Если нет ада, то теряет смысл молитва мытаря. Думаю, думаю

[zozvicnic]

Є різні види страху. З досягненням любові один з них виганяється геть - за словами Іоана Богослова, а інший страх - як звичка стриманості - залишається.
Є різні види тіла. 1 Коринф 15,44: Сіється тіло душевне, встає тіло духовне. Є тіло душевне, є й тіло духовне.

Мабуть, є і різні види пекла. Одне пекло - те, що придумали нерозважливі духівники, але є і інше - пекло реальне - як духовна мука від усвідомлення втрачених можливостей.

:-)

[voytosha]

Ваши мысли всегда заставляют думать.