Писатиму тільки про гори. Бо про санаторій нема шо писати. Такий прилизаний совок, а народ кругом жере двічі на день картоплю з мясом, майже без салата, і каже "треба бути вдячними". Нам-то це безкоштовно, нам редакція по бартеру путівки намутила. А їм чого дякувати? День перебування коштує 280 грн, не шара. А вони кароплю точать з четвертинкою огірка і дякують. Да.
Ми відмовилися від усіх санаторних процедур (бо вони виключають алкоголь, нікотин і фізичні навантаження) і оздоровлювалися прогулянками.
Раз догулялися до Близниці (1883 м). А потім пройшли по хребту і в Драгобрат згуляли. А звідти ще до траси гуляли 2 години. Я була лиха як пантера. Відвикла від таких гулянь. А чоловік нічо, стрибав козликом. Це тому що в нього футбол, а в мене фітнес. Різні типи навантаження.
Вперше піднялися до снігу, пораділи і спустилися вніз, бо гриміло.
Полізли вдруге
Піднялися нагору
Глянули вниз
Вирушили хребтом
Побачили Драгобрат
Довго й нудно пензлювали до нього
Драгобрат зустрів нас будівництвом
Ніхто не хотів везти вниз. Довелося спускатися. Та де 6 годин, там і 8.