"Я такой расклад забор шатал"
"Не считайте себя фигурой, равной Черчиллю" (народне)
"Я такой расклад забор шатал" - пише мій жж-друг, і я з ним згодна.
Не за те люди зложили свої голови, щоб Ю.В. зараз отутаго на сцені піарилася з усіх сил. Не за те сталися страшні тортури й поранення, вибиті очі, застуди, обмороження і ще багато-багато-багато чого, що нашим чинушам і в страшних снах не снилося. Добре, як людину і як жінку мені її шкода - у в"язниці некомфортне життя, що й казати. Але краще було б не лізти між люди, та ще й отак нахрапом. Не повірите, шановна, за три місяці це вже зовсім нові люди. Ви таких не знаєте, справді.
А ще мені не хотілося б євреїв або баптистів у посадовцях. Так, вони розумні люди, нічОго не скажеш. Однак хотілося б - адже є ще такі, я в цьому впевнилася! - патріоти України + як теж влучно і водночас просто хтось висловився у жж - "люди без темного минулого і без психічних відхилень".
Словом, це ще не перемога®. Тому завтра я з дітьми йду з квітами спершу на Інститутську, тоді на Майдан - поки ще ця наша боротьба увійде в підручники історії, все перебрешуть к свиням, я знаю... а діти мають бачити все як воно є... а в понеділок, по змозі, робитиму те, що, я, як виявилося, умію, і це може бути корисним. Для прийдешніх поколінь :) У Межигір"я - потім.
І чого ото в людей така коротка пам"ять і така ідеосинкразія щодо подумати?
"Я такой расклад забор шатал" - пише мій жж-друг, і я з ним згодна.
Не за те люди зложили свої голови, щоб Ю.В. зараз отутаго на сцені піарилася з усіх сил. Не за те сталися страшні тортури й поранення, вибиті очі, застуди, обмороження і ще багато-багато-багато чого, що нашим чинушам і в страшних снах не снилося. Добре, як людину і як жінку мені її шкода - у в"язниці некомфортне життя, що й казати. Але краще було б не лізти між люди, та ще й отак нахрапом. Не повірите, шановна, за три місяці це вже зовсім нові люди. Ви таких не знаєте, справді.
А ще мені не хотілося б євреїв або баптистів у посадовцях. Так, вони розумні люди, нічОго не скажеш. Однак хотілося б - адже є ще такі, я в цьому впевнилася! - патріоти України + як теж влучно і водночас просто хтось висловився у жж - "люди без темного минулого і без психічних відхилень".
Словом, це ще не перемога®. Тому завтра я з дітьми йду з квітами спершу на Інститутську, тоді на Майдан - поки ще ця наша боротьба увійде в підручники історії, все перебрешуть к свиням, я знаю... а діти мають бачити все як воно є... а в понеділок, по змозі, робитиму те, що, я, як виявилося, умію, і це може бути корисним. Для прийдешніх поколінь :) У Межигір"я - потім.
І чого ото в людей така коротка пам"ять і така ідеосинкразія щодо подумати?