За старшу я вже спокійна

[_lit_red_]

Буквально вчора знову - причому каже це ("Та ти що, ти ж не росіянка!" - і, Богом клянуся, це її власний висновок, а не повторення моїх слів) вже не вперше - і - з такими інтонаціями! - виправляла мене: "Не можна казати "загорати", треба казати "засмагати".

Маруся ти, Маруся, люблю тебе за вроду... Аби ж не довелося тобі бути затюканою у школі, моє ж ти сонечко...
Але й радію за дитину, за таку самосвідомість! Та й Ганнуся переймає нівроку.
А мо", все ще буде добре у цьому гондурасі, га? Колись. Із нами усіма. Може?...