Aug 27, 2011 23:42
Як би я не обожнювала літо, а воно вже закінчується. Ранки і вечори прохолодні, а роса - вона як сльози за оцим райським канікулярним часом... Літо закінчується для мене, адже я з дітьми вже повернулася до Києва. І хоч завтра ще буде невеличкий пікнічок, все одно - сумки вже майже розібрані... і сумно, сумно... лиш одне втішає - що не за горами Новий Рік...
Ось моє літо у хронологічній послідовності - місяць на морі, трохи тут, 10 днів у мами, 4 дні у лікарні зі старшою, трохи тут і 6 днів у подруги на дачі.
За це літо я здійснила мрію, яка чекала свого часу 19 років...; показала дітям море; скинула ще трохи (у сумі з весною - 16 кг), побачила багатьох давніх друзів; розірвала (сподіваюсь!) емоційну пуповину з мамою; стала міцнішою (як Аю-Даг ;)) і впевненішою в собі.
Цим літом у мене було мало сну, сексу і сліз (це лише у старшої сліз на всіх вистачає :(... багато сонця, неба, хмаринок, моря, квітів (особливо троянд!), трави під ногами і піску... багато фруктів - а потім одразу мало, бо Марусі не можна було... певного часу я навіть відчула себе закоханою - незважаючи ні на що.
Мене радують і засмучують діти, я регочу і набиваю синці, гикаю, п"ю багато води і майже не їм хліба. Фоткаю, творчо куховарю і іноді сплю на балконі. Страшенно вилазить волосся і звалюються чергові джинси. В квартирі трохи безладу, зате чиста підлога. Хочеться вишивати, купатися у воді з пелюстками, пити вино на даху і сходити на якийсь класний кінчик - і не можу сказати, яке з цих бажань менш чи більш нездійсненне...
Хочеться такого ще... і якщо не настане кінець світу - великі шанси, що таки буде.
Всіх люблю.
люблю,
отаке кіно,
дива,
сумбур і кавардак,
моє,
життя має смак,
казки