Гончарі

Mar 22, 2011 01:14

Сергій після вечері розбив блюдечко.

А Маруся так розчуйствовалась, шо зразу почала ридма ридать. І я зразу здогадалася чого: порчу посуду навсігда дитьо побачило вперше у житті (отакі ми всі акуратні, да!)

Довелося садовити на руки, обймати, жалувати і розказувати про гончарів і їх почьотний труд. В часності, згадувати приказку "Якби горшки не билися, то й гончарі повмирали б" - це ще мій дідусь мені розказував... А потім плавно перейшли на лакування посуду, потім на майоліку, потім - на Музей західного і східного мистецтва, де у староглиняні врємєна мама працювала.
Отакий я байкотравитель, да.

старша доня, побутове, будні, смішно, сумбур і кавардак, мамське, my life

Previous post Next post
Up