(no subject)

[_exuperi_]

я люблю тебе.
це не перебільшення і не жарт, 
не чергова спроба тебе вбити чи епатувати - 
сприймай це як констатований факт.

нехай буде так. 
не можу заявити цього тобі в очі - вибачай.
я, напевно, слабак,
осколок кулі чи підбитий літак.
(п'ю твій улюблений чай,
додаючи у нього коньяк).

згортаю свої прапори - 
так закінчився день. у списку останніх новин
я не стрілок, а мішень.
(затьмарений блиск очей, сумні листи
і безліч інших речей).

вертайся - тут майже тепло, бо, кажуть, весна,
ми з тобою не встигли зробити ще купу справ: 
написати віршів, побити посуд, зірватись на плач,
навчитись казати один одному "люблю" і "пробач".

мій втомлений ангел вбирається в білі крила, сідає на дах,
дивиться в небо. він каже мені: "саме так, 
розумієш, розбивається крига.
мила, я не Месія, проте й не останній мудак.
повір, ви вціліли!"

і додає на прощання, обертаючись у дверях:
"нехай буде так".