История повторяется дважды .................................
Оригинал взят у donskoi_s в История повторяется дважды.................................
Страшна війна засіяла,
Могили і хрести,
І в двох ворожих станах,
Стоїм ми - я і ти.
Лиш заревуть гармати,
Ревіння те страшне!
Як свистом куль австрійських
Вітаєш ти мене.
На рОсійські окопи,
Шрапнельний сиплеш град,
Й себе ти окликаєш,
“Я тут, твій брат, твій брат”.
Забудь мене, мій брате,
Йдучи у смертний бій,
В вогні моїх гармат,
Як лицар вперто стій.
Якщо мене побачиш,
Прицілься і стріляй,
І в серце брата кулю,
Австрійськую пускай.
Бо те, за що ми б’ємося,
Стріляй же брат міткіш,
Зійде з нашої крові,
На ниві близьких днів.
Над Збручем побудуєм
Ми вічнії мости,
Зайдем і ся обіймем,
Як ріднії брати.
Это Гнат Западнюк, вояка Украинской народной республики (УНР) в стихотворинии «До брата-галичанина на позиції».
P.S. Я хоть и не учил украинский, но это как раз написано, не на нынешней мове, а на том самом певучем украинском, который всегда был понятен русским.
Страшна війна засіяла,
Могили і хрести,
І в двох ворожих станах,
Стоїм ми - я і ти.
Лиш заревуть гармати,
Ревіння те страшне!
Як свистом куль австрійських
Вітаєш ти мене.
На рОсійські окопи,
Шрапнельний сиплеш град,
Й себе ти окликаєш,
“Я тут, твій брат, твій брат”.
Забудь мене, мій брате,
Йдучи у смертний бій,
В вогні моїх гармат,
Як лицар вперто стій.
Якщо мене побачиш,
Прицілься і стріляй,
І в серце брата кулю,
Австрійськую пускай.
Бо те, за що ми б’ємося,
Стріляй же брат міткіш,
Зійде з нашої крові,
На ниві близьких днів.
Над Збручем побудуєм
Ми вічнії мости,
Зайдем і ся обіймем,
Як ріднії брати.
Это Гнат Западнюк, вояка Украинской народной республики (УНР) в стихотворинии «До брата-галичанина на позиції».
P.S. Я хоть и не учил украинский, но это как раз написано, не на нынешней мове, а на том самом певучем украинском, который всегда был понятен русским.