(no subject)
Вже давно турбувала вигадана мною система написання ЖЖ. Відмовитись - якось геть не солідно, послідовно її дотримуватись - не цікаво. І щоб хоч якось вирішити цю ситуацію, я напишу спростування.
Почну з середи - день присвячено базотворчому, фундаментальному, мастодонтному почуттю, але писати про нього смішно, його треба відчувати і навіть тоді - ані пари з вуст. Лишень тихенько запускати коріння в іншу людину й відчувати, що в тобі теж хтось розрісся пагонами.
Четвер був заявлений як день копіпасту. ОМГ. Невже я дійсно до цього додумалась. Абсолютно негідна життя ідея й бездарна у моєму виконанні.
Пятниця - день писаки. Ех, Богдана, Богданочка! Тут усе "день писаки". Фантазії, рефлексії, сублімація.
Понеділок. Май фейворіт ван. Каяття в моєму виконанні, це як переповнені записами "списків справ" блокноти і відчуття, що вони вже майже від того зроблені. Суті діла не міняє і дарує міфічну сатисфакцію.
Вівторкова діяльність єдина пройшла перевірку часом і цим жж. Дорожу усім, що поки встигла побачити, взнати, відчути і це був єдиний "день" коли я була абсолютно щира.
Але залишаю заглавний пост, він все ж дуже характеризує мене і того внутрішнього цензора, що так відчайдушно намагається зробити ілюзію структурованості.
Почну з середи - день присвячено базотворчому, фундаментальному, мастодонтному почуттю, але писати про нього смішно, його треба відчувати і навіть тоді - ані пари з вуст. Лишень тихенько запускати коріння в іншу людину й відчувати, що в тобі теж хтось розрісся пагонами.
Четвер був заявлений як день копіпасту. ОМГ. Невже я дійсно до цього додумалась. Абсолютно негідна життя ідея й бездарна у моєму виконанні.
Пятниця - день писаки. Ех, Богдана, Богданочка! Тут усе "день писаки". Фантазії, рефлексії, сублімація.
Понеділок. Май фейворіт ван. Каяття в моєму виконанні, це як переповнені записами "списків справ" блокноти і відчуття, що вони вже майже від того зроблені. Суті діла не міняє і дарує міфічну сатисфакцію.
Вівторкова діяльність єдина пройшла перевірку часом і цим жж. Дорожу усім, що поки встигла побачити, взнати, відчути і це був єдиний "день" коли я була абсолютно щира.
Але залишаю заглавний пост, він все ж дуже характеризує мене і того внутрішнього цензора, що так відчайдушно намагається зробити ілюзію структурованості.