(no subject)
Сьогодні я в Кіровограді. Це моя маленька батьківщинка)))). Таке собі сільське місто. За 25 років нічого тут особливо і не змінилося.
Але дещо мене приємно вразило.
Дивлюся їде автомобіль... і з нього лунає громогласно музика. В будь-якому іншому місті це могла буди якась металобрухтова композиція))) а тут як тільки почув, аж очі вилупив (я вилупив очі!)))) ... бо на всю вулицю звучала композиція Антоніо Вівальді. Отаке!!!
... а ще. йду вузенькою вуличкою в ценрі кіроовограда і бачу таку картину....
інвалід-колясочник під`їхав до шиномонтажки і там йому задурно підкачали шини. Він гречно подякував... йому сказали заходьте ще!
... така моя маленька батьківщинка... ще не зіпсована)))))))))))))))))
Але дещо мене приємно вразило.
Дивлюся їде автомобіль... і з нього лунає громогласно музика. В будь-якому іншому місті це могла буди якась металобрухтова композиція))) а тут як тільки почув, аж очі вилупив (я вилупив очі!)))) ... бо на всю вулицю звучала композиція Антоніо Вівальді. Отаке!!!
... а ще. йду вузенькою вуличкою в ценрі кіроовограда і бачу таку картину....
інвалід-колясочник під`їхав до шиномонтажки і там йому задурно підкачали шини. Він гречно подякував... йому сказали заходьте ще!
... така моя маленька батьківщинка... ще не зіпсована)))))))))))))))))