протриматись 15 хвилин...
Ще один подарунок до 80-річчя видатної письменниці
Ліни Костенко. 28 березня, у неділю, в
Українському Домі відбувся вечір присвячений синтезу 3х стихій - слова, музики і дотику
пензля - виходу у друк нової книги «Ґіацинтове сонце».
Гіацинт - застаріла назва самоцвітів, прозорий ювелірний різновид циркону. У
збірці лірика Ліни Костенко, вірші, які були покладені на музику молодих
композиторів, зокрема старшого сина Ольги Богомолець - Андрія. Ілюстрував книгу
Іван Марчук, якого, як зізналася сама Ліна Костенко, страшно любить як
художника. Своє життя книга почала доволі загадково. Ідея видання збірки
наснилася головній редакторці видавництва "Либідь" Світлані Головко.
Спочатку Ліна Василівна поставилась досить скептично до ідеї видання збірки, проте дочка письменниці,
Оксана Пахльовська, таки вмовила її і ось перед нами «Ґіацинтове сонце». Вишукана лірика, багатогранність почуттів, в
кожному слові, в кожній ноті гармонія і любов. В залі, де відбувалася
зустріч не було "де яблуку впасти". Ліна Костенко збирала б стадіони, якби такі
зустрічі проходили там. 20-річна відсутність письменниці на поетичній ниві
України ніяким чином не вплинула на актуальність її творінь, та любов читачів
до Ліни Василівни. «Письменник коли пише, тоді він мовчить, а коли він не
мовчить, тоді він не пише» - каже Ліна Костенко. Найближчим часом вона
пообіцяла презентувати свою прозу та ще дві збірки віршів.
Ліни Костенко. 28 березня, у неділю, в
Українському Домі відбувся вечір присвячений синтезу 3х стихій - слова, музики і дотику
пензля - виходу у друк нової книги «Ґіацинтове сонце».
Гіацинт - застаріла назва самоцвітів, прозорий ювелірний різновид циркону. У
збірці лірика Ліни Костенко, вірші, які були покладені на музику молодих
композиторів, зокрема старшого сина Ольги Богомолець - Андрія. Ілюстрував книгу
Іван Марчук, якого, як зізналася сама Ліна Костенко, страшно любить як
художника. Своє життя книга почала доволі загадково. Ідея видання збірки
наснилася головній редакторці видавництва "Либідь" Світлані Головко.
Спочатку Ліна Василівна поставилась досить скептично до ідеї видання збірки, проте дочка письменниці,
Оксана Пахльовська, таки вмовила її і ось перед нами «Ґіацинтове сонце». Вишукана лірика, багатогранність почуттів, в
кожному слові, в кожній ноті гармонія і любов. В залі, де відбувалася
зустріч не було "де яблуку впасти". Ліна Костенко збирала б стадіони, якби такі
зустрічі проходили там. 20-річна відсутність письменниці на поетичній ниві
України ніяким чином не вплинула на актуальність її творінь, та любов читачів
до Ліни Василівни. «Письменник коли пише, тоді він мовчить, а коли він не
мовчить, тоді він не пише» - каже Ліна Костенко. Найближчим часом вона
пообіцяла презентувати свою прозу та ще дві збірки віршів.