Сьогоді було все-все. І полегкість, і радість, і щастя. І зустріч з близьким другом, якого я шалено люблю!!! У ванній побачила таку "картіну"
Нарешті ми повалялися, наржалися, Юдашкін напоїв мене "українським мартіні" та оленячою ковбасою, Вітя нагодував смачною зупою. Петрик, як завжди працював. Взагалі, дивуюся і обожнюю цю французо-німецько-українську компаху!!! Юдашкін був на якомусь ярмарку і приніс хлопам подарунки - трусєля. На жаль, не червоні)) Гра слів, гра тіней, гра на нервах пізнім вечіром...
Поділилися сокровенним, розійшлися... Це щастя.
Прилетіла додому, вдома чекав він. З образами, притензіями і колючими, болючими словами. Після сварок з ним почала курити. Курила і нині. До нудоти, до метро... Це болить. Ціню себе за рису, яка ніколи, навіть в агресії, не наговорить лишнього.... Це болить...