НаКРИЛО
Теплою ковдрою, ніжним шаликом
Затягнуло на шийці маленьку петлю,
І людина стає слухняним равликом,
Ось проста абетка в господнім раю.
Пропускаючи щільно вечірні новини,
Засну вночі лише після сексу,
Щось там домовились свині і свини,
А я про зарплату з начальником текстом.
І він ніби "за", і ніби "не проти",
Немов та цнотлива лярва із бару,
Динамо вона, і той також нівроку,
Обіцяє багато, а насправді то мара.
У ковдрі своїй загорнуся по шию,
Увімкну позитиву з блакитних екранів,
Чи б повіситись в шалику, чи повісити б чию?
Істина десь поруч промаже і стане.
Затягнуло на шийці маленьку петлю,
І людина стає слухняним равликом,
Ось проста абетка в господнім раю.
Пропускаючи щільно вечірні новини,
Засну вночі лише після сексу,
Щось там домовились свині і свини,
А я про зарплату з начальником текстом.
І він ніби "за", і ніби "не проти",
Немов та цнотлива лярва із бару,
Динамо вона, і той також нівроку,
Обіцяє багато, а насправді то мара.
У ковдрі своїй загорнуся по шию,
Увімкну позитиву з блакитних екранів,
Чи б повіситись в шалику, чи повісити б чию?
Істина десь поруч промаже і стане.