те що є.
травеннььь.важкий травень все ж таки дарує пригоди.
особливо цікавого нічого немає..
городоцька... покєр. таке собі..
здавання заліків.. сльози..
натерті ноги каблуками.. скайпп..
приїзд щовечора одного.. зі своїми вимогами любові..
але що цікаво))
в мене тепер є знайомі..митники!ає)))))
після раптового повідомлення вконтакті " я в львові". я нарешті знову затягнула свою дупу до хмільного дому.. провела людину на вокзал... іііі.. опинилась в хмельницькому))))))
це якраз був останній звоник. і було доситьдивно йти.в звичайній маєчці..вєтнамках.. серед усіх гарних дівчат на високих каблуках..) але я справилась з цим завданням. зустрілала кількох людей.. подивилась на стадіон з висоти..(він прекрасний)
і порулила додому, залишаючи святкувати митників їх день без моєї присутності)))
а все через старе містоооо!!!!!!!!!!
до речі. вже третю чи четверту суботу підрят в львові погода дивує. гроза, град. сонце..гроза град сонце.
так ось)) знову ж таки))) як і кожну суботу я опинилась і на стадіоні україна.. (добиралась жахливо.. але отримала пропозицію роботи фотомоделі)
змокла, зла. зустріла віта..потусила навколо.. і пройшла на поле))
одразу ж толпи знайомих.
журфак..ну це зрозуміло))
толпи хмельницьких (найрізноманітніших компаній.)
франківські,львівські,рогатинські.. київськіі))) жесть))
зустріли влада, сиділи на підлозі й раділи, що ми зустрілись)))
йшла до туалету і знайшла ще одну хмельницьку квітку) і обєднала її з владом.
і тут момент неймовірної радості))
от)
про старе місто наступний пост.. але як завершення, це те, що тільки сьогодні я почала рухати шиєю.. і більш менш нормальні ходити.. вчора ледь дісталась додому. ступати боляче як ніколи.. але кілька людей тепер на сто відсотків впевнелились у тому, що я наркоманка.
мої "обдолблєнні" танці здивували навіть тих, хто звик до мене вже давно..) пишаюсь собою)))))
особливо цікавого нічого немає..
городоцька... покєр. таке собі..
здавання заліків.. сльози..
натерті ноги каблуками.. скайпп..
приїзд щовечора одного.. зі своїми вимогами любові..
але що цікаво))
в мене тепер є знайомі..митники!ає)))))
після раптового повідомлення вконтакті " я в львові". я нарешті знову затягнула свою дупу до хмільного дому.. провела людину на вокзал... іііі.. опинилась в хмельницькому))))))
це якраз був останній звоник. і було доситьдивно йти.в звичайній маєчці..вєтнамках.. серед усіх гарних дівчат на високих каблуках..) але я справилась з цим завданням. зустрілала кількох людей.. подивилась на стадіон з висоти..(він прекрасний)
і порулила додому, залишаючи святкувати митників їх день без моєї присутності)))
а все через старе містоооо!!!!!!!!!!
до речі. вже третю чи четверту суботу підрят в львові погода дивує. гроза, град. сонце..гроза град сонце.
так ось)) знову ж таки))) як і кожну суботу я опинилась і на стадіоні україна.. (добиралась жахливо.. але отримала пропозицію роботи фотомоделі)
змокла, зла. зустріла віта..потусила навколо.. і пройшла на поле))
одразу ж толпи знайомих.
журфак..ну це зрозуміло))
толпи хмельницьких (найрізноманітніших компаній.)
франківські,львівські,рогатинські.. київськіі))) жесть))
зустріли влада, сиділи на підлозі й раділи, що ми зустрілись)))
йшла до туалету і знайшла ще одну хмельницьку квітку) і обєднала її з владом.
і тут момент неймовірної радості))
от)
про старе місто наступний пост.. але як завершення, це те, що тільки сьогодні я почала рухати шиєю.. і більш менш нормальні ходити.. вчора ледь дісталась додому. ступати боляче як ніколи.. але кілька людей тепер на сто відсотків впевнелились у тому, що я наркоманка.
мої "обдолблєнні" танці здивували навіть тих, хто звик до мене вже давно..) пишаюсь собою)))))