рудакішка вилізла

Apr 27, 2011 01:34

Коли вона йде- усі звертають на неї увагу. Можливо не тому, що вона надто вродлива, а надторуда для нашого сірого життя.Та ще й удовгій білій спідниці та уквітчаній майці. 
Що є природниму тобі, так це легкість у всьому. Запах твого волосся нагадує запах літньогодощу. Така собі тепла сирість. І звук такий «кап-кап-кап».

Легкістьнавіть у відсутності білизни. «А навіщо?» питаєш ти і твої лукаві очі пускаютьбісики, наче дзеркало зайчиків. 
Твоє волоссязбуджує усіх. Довгі хвилясті локони грають на сонці та зігрівають краще, ніж«УФО».

Твої ступні.Їх хочеться берегти. Цей тонкий рожевий колір, маленькі пальчики. Вдягнути б їху водяні босоніжки, щоб не занапастити їхню м’якість.

Твій маленьки йносик, пухкі губки, які хочеться омивати сльозами цілувати. Великі зелені очі,яке ненавмисно кліпають дитячим сумнівом та ненав’язливою хтивістю. А ще твої золотаві краплинки по усьому тілу, які хочеться зібрати у жменю і вночірозкидати по полю. Щоб усі думали, що це зірки посипались із неба…

http://vkontakte.ru/note47714872_10838373
Previous post Next post
Up