67
КОЛЕСО ФОРТУНИ
Ти вчора падала, а сьогодні всміхаєшся, так мило немов хочеш сказати, відвали, ти приносиш одні невдачі. Ще вчора благала про допомогу, сьогодні віддячуєш.
Сумно чи весело після такого? Я міг би звикнути, знаючи що взавтра все одно будеш плакатись в сорочку і жаліти себе. Я б теж поплакав, витер соплі об твій светр, та не хочу.
Мене просили кинути тебе, та я не можу, так як вірю, що саме ти приносиш мені удачу. Доказів нема.. хіба??... у тебе ж постійні невдачі та нарікання.
Ти працьовита - я лінивий. Ти плачеш я мрію. Ти веселишся - я закохуюсь, хоч і не в тебе. Ти падаєш - я подаю руку. Ти переживаєш - я сплю.
Чому лінивцю так щастить? Тому що народився в неділю? Тому, що пю мало? Тому що зимовий козеріг? Чи через те, що кровопивця?
А я ж міг тебе врятувати? Хіба? Що в моїх силах?
Ти заглядала збоку і ревнувала. Себе, своїх дітей, чоловіка. Так він і не був твоїм чоловіком...
У мене все ще починається, в тебе - закінчилось. Чому?.. Кожен робить вибір.. таким було твоє рішення і ти здалась.
За право існування потрібно боротись, ти ж хотіла миру і щастя. Не вийшло. Хоча звідкіль мені це відомо? Не старалась, не лікувала ран. Вони загноїлись.. сум висушив душу.
Для чого ти жила? Дала життя двом янголяткам, які згодом перетворились на чортиків. Це не зло, це перехідний вік, тебе люблять, та не розуміють. Хоча звідкіль це мені?
Удача та невизначеність існування, безцільність - це антиподи. Ти не можеш виграти, якщо не хотіла, в результаті програєш. Не можеш програти, якщо не ставила за ціль..
Це як колесо, яке постійно рухається і все що потрібно зробити - це вказати йому напрямок. Котячись під гору твоя точка цього колеса була б щоразу вище за попередній. Ти ж вибрала протилежний шлях, він легший. І впала.. розбилась..
Що ж ти наробила? Про кого думала? Надала перевагу смерті.. це було закінченням смуги невдач?
А взавтра ти могла б перемогти.. тобі не вистачило миті.. могла ж одуматись..
На моє десятиріччя помер батько, на 12-річчя у день мого народження - прадід, після року навчання - вчитель, коли мене так захопила музика... А знаєш, саме цього тобі не вистачало.. бути щасливою, думати про це.. мені щастить, завжди. Та лише після встряски можна переглянути своє життя і прийняти правильні цілі, і прийняти життя..
А знаєш, ти знову принесла удачу, навіть після смерті... після 10-ти років очікування нарешті покрасили наш підїзд. Якою ж ти могла б бути успішною... тобі не вистачило лиш миті, щоб здогадатись про це..