(no subject)
Такі цікаві ті патріоти навколи. Один в 22 році бігав і всім розповідав що от-от, справи закриє, та піде добровольцем. По ітогах пройшов ВЛК і зникався подалі. Так, друкує усілякі цікаві штуки, допомогає, тут питань немає. Аби ж ще не вийобувався цим. Але вже третій рік розповідає як правильно збивати Шахеди й ракети, і що його б туди - він би збивав все, що над ним пролітає. Роблю знижку на те, що він мудаком став десь приблизно в 2010, й успішно продовжує їм бути. Але ж, сука, патріотікус справжнікус, «Вірю в ЗСУ» на машині, прапори, тактична сумочка, вся інша атрібутіка.
Другий розказував що от хай дружина народить без проблем - і він готовий йти. Дружина народила ще в серпні, але тепер до них кожного дня приїздить Глово із замовленнями, а чувак собі наружу носа не показує, хоча дуже іноді з коляскою всі разом виходять погуляти, зробити круг навколо будинку - й назад. І навіть коли в сільраду треба було, то відправив дружину.
І ще таких прикладів вистачає навкруги. Взагалі 22й рік перевернув уяву про людей, бо на фронт пішли ті, від кого практично не очікував. А ті, хто були пиздатими українцями, ходили в вишиванках та розмовляли типу українською - поникалися під лавки, звідки розповідають як треба воювати, і от би вони показали, якби не болячки.
Але саме цікаве що зелена шерсть у більшості своїй досі думає що просто треба перестати стріляти. Прозріли там дуже небагато людей. Йобана секта, бо інакше це пояснити аж ніяк. Т. розповідав що навіть в його підрозділі багато тих, хто досі вважає що хуйло на нас не нападало б, просто його спровокували. І він він цього просто в ахуї, бо по них прилітає кожен день, але ж то не хуйло стріляє, це просто в якогось Ваньки переклінило. А те, що через день якщо запакували не главу МСЕК, так воєнкома - «А ти на їх місці б не крав?». І це в кращому випадку. В гіршому - «Пацани йшли до успіху, не фартануло».
І от як з такими вводними будувати якись плани на життя? Бо навіть якщо буде якийсь договорняк, то ракети літати перестануть, люди гинути перестануть - а колективний Микола Тіщенко все одно залишиться. Тому ілюзій про якесь спокійне життя немає. Навіть якщо Бог явить нам чудо і ми станемо членом ЄС, хохлов тут все одно залишиться 3/4. А це ніяк не змінити, це код нації. І стає сумно від цього, що пожити спокійне життя не вдалося - й не грозить. Тому треба жити один поточний день, а там, як мудро казав Петровіч, «якось воно буде».