Читаннє
Якось часто буває, що після задоволення приходить спустошення. Ну чось воно так... От стрибнув з парашутом... і ніби й добре, а якесь спустошення є. Чи, коротше кажучи, досягнув йкоїсь мети - і троха спустошив ся, поки нема нової. Така чомусь кармічна розплата...
Так от я про шо хочу сказати... Шо якось найприємніше такий анамнез прослідковується після прочитання книги. Ти бачиш, що сторінок ліворуч поступово менше, ніж праворуч, ось їх вже так мало, що під ними, перегортаючи, відчуваєш палітурку... і от прочитав - все, книга закінчилась - шкода якось. Але разом з тим ти відчуваєш і наповнення від неї. Дуже гарне відчуття. Такий двоїстий післясмак. От і читається заради цієї приємності, зокрема.
Так от я про шо хочу сказати... Шо якось найприємніше такий анамнез прослідковується після прочитання книги. Ти бачиш, що сторінок ліворуч поступово менше, ніж праворуч, ось їх вже так мало, що під ними, перегортаючи, відчуваєш палітурку... і от прочитав - все, книга закінчилась - шкода якось. Але разом з тим ти відчуваєш і наповнення від неї. Дуже гарне відчуття. Такий двоїстий післясмак. От і читається заради цієї приємності, зокрема.