Мій ровер у Дімідрола (с)
Саме цю фразу я вирвав з монологу якогось західняка сьогодні вночі в потязі "Львів-Черкаси".
Цим вояжем і закінчилася мандрівка, яка почалась ще в середу ввечері.
Отож:
вже рідні Черкаси__недалека Сміла__постсавєтскій Хмельницький__багатий на спогади Кам'янець__спокійний Хотин__ніякі околиці Чернівців__християнський близькокордонний Сторожанець__Вижниця з її турбазою та Черемошем __провінційні Кути__оспіваний "Гуцулами" Косів__проста собі Коломия__курортне Яремче__химерний нудьгою Галич__Івано-Франківськ без лавок у парку__дощовий Львів__і знову ж таки Черкаси
Навіть не знаю що розповідати.
Точніше знаю...Але не уявляю.
До Хмельницького залізницею.
А потім усе автостопом.
Аудіорозповідь, яку одразу в потязі фіксував диктофон (на радість і сміх попутників) зайняла більше дев'яноста хвилин.
Того...
Постараюсь вписувати сюди з часом окремі епізоди.
А хто хоче послухати все і одразу...
Заходьте на каву!
