1. Роня

[bapbapa_serafym]

Багато років тому, коли земля ще не була такою сивенькою... Е, ні... Не так багато. Почну спочатку. 15 років тому, коли я вперше написала вірша, особливо загострилася у мене потреба в друкованому слові. Усі україномовні книжки з казками були перечитані, в бібліотеці теж не залишилося нічого, чого б я не прочитала (з літератури для дітей мого віку

Comments

[toneja]

у мене такою була пеппі довга панчоха. А пізніше - конрад, або дитина з бляшанки. Автора не згадаю зараз, ще у неї є гном у голові -геніальна як на мене

[bapbapa_serafym]

Зараз збираю бібліотечку дитячої літератури, і Ліндгрен у мене на почесному першому місці. Маю вже Сонячну долину, Пеппі, Еміля з Льонеберги, нове видання Роні...

[olya_verbytska]

треба і собі збирати)))

[beautifullady22]

ооо... Роня - одна з моїх улюблених книжок теж... і досі!)

[marie_elen]

Першою була Пеппі, але Роню я також любилі і читала. Зачитала до того, що книжка без обкладинки. Надіюсь, вона досі в мене є..

[bapbapa_serafym]

першою я теж проситала Пеппі, але такого телячого захоплення, як Роня, Пеппі у мене не викликала.

[olya_verbytska]

гарна, затишна історія) Роню вже й не згадаю, чи читала... Але серед письменників Ліндгрен у мене досі на першому місці. В дитинстві ми навіть розігрували з братами боротьбу між таборами Білих і Червоних троянд по А. Ліндгрен ("Детектив Блюмквіст"), у нас була карта, а Білий табір містився у почесному місці - відразу над курником)))