Хто організував Голодомор?
Как и обещал,перевод статьи "Кто организовал Голодомор?" на украинский,большое спасибо блоггеру marko19511 за перевод!)
Хто організував Голодомор?
За Ющенка дуже сильно почали розкручувати тему голоду в Україні, той самий гучний Голодомор! Голодомор в Україні - масовий голод, що охопив всю територію Української РСР у 1932-1933 роках [1] і спричинив значні людські жертви. (wikipedia)
Ось до колишнього президента України, ця тема не розглядалася, а при ньому раптом, зняли фільми і почали посилено переучувати школярів на уроках, особисто мене такі збіги насторожують!
Причому всі доводи істориків зводяться до того, що причини голоду, обов'язково пов'язані з політикою головного керівництва, яка спрямована на геноцид населення Української РСР! Саме геноцид і саме Українців, переконані багато жителів нинішньої України, особливо західної її частини! Чомусь не освячуються такі факти, що масовий голод в 32-34 роках був ще й на території БРСР, Північного Кавказу, Поволжя, Південного Уралу, Західного Сибіру, Казахстану. Голод Поволжя і Кубані мав набагато ширші масштаби. Є хороший фільм на цю тему "Голодомор 1933. Невыученные уроки истории"., Але хочеться розповісти про реальних організаторів цих подій!
Є версія про яку не люблять згадувати західні історики і історики України! Наводжу вам уривок з книги Н.В.Старікова "Кризиc: Как это делается":
«Немає такого злочину, на який не пішов би капітал заради 300% прибутку», - говорив про нестримні апетити буржуазії Карл Маркс. Однак в історії Росії ми можемо знайти факти, які, здавалося б, цілком спростовують це твердження. Мова йде про післяреволюційне поновлення нашої країни. Молода радянська республіка мала потребу практично у всіх продуктах промислового виробництва: у результаті Громадянської війни російська економіка лежала в руїнах. Для закордонного капіталу відкривався насправді безмежний ринок збуту. Взамін радянський уряд міг запропонувати три речі: зерно, корисні копалини та золото. Ось тут і відбулося практично неймовірне.
Капіталісти несподівано відмовилися приймати у торгівлі з Росією золото у якості платіжного засобу!
Ця дивовижна поведінка капіталістичних держав увійшла в історію під назвою «золотої блокади» Чому ж це сталося? Необхідність перестати бути сировинним придатком Заходу була очевидна лідерам Росії і зараз і тоді. Існувало два способи вирішення проблеми економічної відсталості і розрухи:
- Будувати промисловість практично наново найшвидшими темпами;
- Повільно відновлювати виробництво всередині країни, потроху, використовуючи обмежені існуючі ресурси.
Як відомо з історії, Сталіним був обраний першій варіант!
Невже Карл Маркс помилився і світових капіталістів більше не цікавили ані прибуток, ані золото? Ні, слова Маркса про злочин заради наживи цілком виправдалися. Тільки злочин готувався особливого роду, жахливий, а прибуток мав обчислюватися тисячами відсотків. «Внутріпартійна» боротьба між Троцьким і Сталіним насправді була рішучою сутичкою за контроль над природними ресурсами Радянського Союзу. Якби в цій боротьбі переміг Троцький, концесіями б покрилася вся територія СРСР і ніяких додаткових заходів більше б не було потрібно.
Але товариш Троцький поступово здає свої позиції. 14 листопада 1927 Троцький і Зінов'єв виключаються з партії. Чому? Тому що 7 листопада опозиція спробувала влаштувати в Москві та Ленінграді «альтернативні» демонстрації, більше схожі на спробу початку державного перевороту. Відповідь Сталіна - виключення Троцького з партії. Потім на засіданні політбюро приймається рішення про його вислання зі столиці.
10 січня 1928 Троцький відправився в далеке місто Вірний (нинішня Алмати). Їхав із зручностями: у розпорядженні Льва Давидовича окремий вагон, в якому, крім нього, їхали разом з ним члени сім'ї, розмістилися його особистий архів, бібліотека і всі необхідні йому речі (включаючи мисливський інвентар і собаку) [Абрамович І.Л. Спогади і погляди. М.: КРУК-Престиж, 2004. Т. 1. С. 99.].
10 лютого 1929 Троцький був висланий з СРСР.
Що це означає? Це означає, що внутрішня боротьба в Росії програна і треба готувати інші засоби її підкорення. Військові? Ні, це крайні заходи, і до них вдадуться лише у випадку, якщо не допоможуть ніякі інші. Поки що Захід готується економічно, без військового втручання, підкорити радянську Росію. Перший крок до цього зроблено завчасно - це відмова від прийому золота з СРСР. Це робить Росію надзвичайно чутливою до поставок своєї сировини за кордон, що тепер є єдиним джерелом надходження валюти в країну. Після депортації товариша Троцького з СРСР Захід завдає чергового удару: вводиться ембарго (заборона ввезення) на поставку на Захід радянських товарів. Фактично заборонений експорт лісу і нафтопродуктів, тобто всього того, чим оплачуються поставки західних машин для зруйнованої російської економіки.
Знову дивимося на дати:
- Перша п'ятирічка починається в 1929 році;
- В 1930-1931 роках обмеження ввели США;
- Подібний декрет було видано у Франції в 1930 році.
17 квітня 1933 ембарго оголошує британський уряд. Воно охоплює до 80% нашого експорту [«Russian Goods (Import Prohibition). Act 1933 », London, 1933.]. Давайте не будемо забувати, що в цей час у світі вирувала Велика депресія. Різко впав попит на багато товарів і сировину. Так от, в умовах кризи керівництво Великобританії діє прямо на шкоду своїй власній економіці. У ті роки СРСР був головним замовником англійських верстатобудівників. У 1932 році 80% вивезених з туманного Альбіону верстатів йшло в Радянський Союз [Майський І.M. Спогади радянського дипломата. Ташкент: Узбекистан, 1980. С. 244.]. А керівництво Великобританії дивним чином робило все, щоб ці поставки стали неможливі.
Спочатку Захід відмовився приймати в як оплату від СРСР золото, потім все інше ... крім зерна! Сталінське керівництво ставиться перед вибором: або відмова від відновлення промисловості, тобто капітуляція перед Заходом, або продовження індустріалізації, що веде до страшного внутрішнього кризі. Заберуть більшовики зерно у селян - дуже велика ймовірність голоду, що, в свою чергу, може привести до внутрішнього вибуху і зміщення влади. Що б не вибрав Сталін - в будь-якому випадку Захід залишається у виграші. Йосип Віссаріонович і його оточення вирішуються йти напролом. З літа 1929 року починається колективізація сільського господарства.
Держава збирає зерно і відправляє його на Захід, але зовсім не для того, щоб заморити голодом частину населення країни, а тому, що немає іншого варіанту оплати поставок устаткування. Вся надія Сталіна - на новий урожай. Він виявляється малий - в країні трапилася посуха. Продовольство СРСР закупити не може ні за золото (золота блокада), ні за валюту (через ембарго її немає). Робляться спроби терміново завезти зерно з Персії, де згодні прийняти золото. Влада не встигає - трапляється катастрофа. Та сама, що на Україні тепер зветься «Голодомором» ...
У 1932-1933 роках вмирає маса людей, і тільки після цього, відразу після цього (!), Захід знову готовий приймати від більшовиків нафту, ліс і дорогоцінні метали.
У жовтні 2008 року Європейський парламент визнав Голодомор в Україні злочином проти людства. Винуватець названий - це керівництво сталінського СРСР. Але в документі Європарламенту немає відповіді на два питання:
- Чому капіталісти так «дивно» себе вели, відмовляючись приймати у Сталіна золото?
- Чому вони хотіли отримувати від нас в якості оплати тільки зерно?
Немає в документах Європарламенту ані правди, ані логіки. Якщо Сталін дійсно хотів з якоїсь невідомої причини заморити голодом всіх жителів України, то чому ж він цього не зробив? Чому не довів геноцид до кінця? Якщо в 1932-1933 роках померли не всі українці, чому в 1934 році влада не продовжила вигрібати у них все продовольство дочиста? Боятися не було чого - люди ослаблені, повстань немає, витоку інформації немає. Де ж логіка? А її немає. Як немає і правди. А вона в тому, що в 1934 році експорт зерна з СРСР взагалі припинився. За розпорядженням керівництва СРСР ...
Ретельно організований Заходом голод 1932-1933 років не дав потрібного результату: більшовики утримали владу. Вони продовжували індустріалізацію. Економічні заходи не подіяли - Сталін відновлював країну за всяку ціну. Залишалися заходи військові. Дивна річ: саме в 1933 році в Німеччині прийшов до влади Адольф Гітлер, який відкрито писав про свої загарбницькі цілі в безкрайніх російських рівнинах ...
Уривок з 6 глави "Чому більшовики так любили Олену Голдфілдс, або Хто організував Голодомор"
http://ipolk.ru/blog/news/1675.html
Статті по темі:
Борис Борисов: ГОЛОДОМОР ПО-АМЕРИКАНСКИ