К вопросу о польском происхождении слова "мова"
Как мы знаем, украинцы категорически отрицают очевидное западнославянское (польское) происхождение слова "мова" - одного из тех 17 000 слов, что украинский язык заимствовал из польского. И вот читаю "Свентокшиские проповеди" XIII века - древнейший образец польского языка - и
(
Read more... )
Comments 10
Reply
Etymologiczny słownik języka polskiego, Andrzej Bańkowski, t.2 (L-P), PWN, Warszawa 2000, s. 215
в восточнославянских землях слово впервые встречается в 1388 году в Луцк в польскоязычном тексте:
( ... )
Reply
Reply
Reply
Утрата [w], посталого з l:
У випадку слова мóва швидкому поширенню форми без l сприяв сильний польський вплив (на що вказує і наголос). Пор. рос. молвá «поголос», словац. mluvit' «говорити», болг. мълва «поголос» проти пол. mowa, білор. мóва. За давньоукраїнської доби вживалися лише форми з l, наприклад, у Панд. 1307 молва, Гр. 1352 Волинь смолвятъ, Гр. 1370 Львів молвили тощо. Найперший випадок уживання форми без l засвідчено у Гр. 1422 Самбір (исмовившися «домовившися»), тобто коли звук l не огублювався в жодній зоні, а в західній частині України, суміжній із Польщею, й поготів. У XVI ст. фактично вживалися вже тільки такі форми йього кореня (наприклад, мовила - Перес. Эв. 1561, vymuvit - Вірм. 1563, оумовить - Азарія 1574).
https://ua-etymology.livejournal.com/10355.html
Reply
Reply
Похоже, что адепту русского мира даже российская википедия не указ, всё по накатанной у кого смог прочитать знакомое слово на русском эзоповом языке - буквы подходят, значит оттуда оно и взялось, зачем думать читать, искать - пусть лошадь думает у неё голова больше!
МОВА -- русск. молва, молвить, белор. мова «язык», укр. мова «язык», розмовляти «разговаривать», болг. мълва́ «молва», мълвя́ «говорю, спорю», словенск. mólviti «роптать, ворчать», чешск. mluvа «речь», mluvit, словацк. mluviť, польск. mowa «речь», mówić, в.-луж. mołwić.
Reply
Теперь уже и пан ШевелЬОв стал русским миром)))
Reply
Reply
Leave a comment