От люблю я такі моменти, люблю!
Кали кууча народу і чужого, і всі бухі вхлам, а на вулиці якато дурь автомат по виміру сили стоїть. І такий перший сілач виходе-і єблииись- а мало силушкі-то. І інші за ним подтягуюцця. І кожен, кагбе, міряєцця, да. І тут виходе ВІН. І так просто злєвой захуярив- і рєкорду на табло-мєста мало. І всі- "нуахуєть.". А він такий-"ГОГО!".І біля нього-баба. Крассіва- нушопєсдєц і слюнями скапайтесь. І улибаєцця- та Мерлін Монро би удавилась раньше, бачачи цю улибку! І бєрємєнна. І вона так підходе до нього, обніма, і він їй живот гладе.
І тут я начінаю плакать). І ви єблани жалкі, якшо у вас в такі моменти щось не тенькає!
Менший розмовляє з бабусею, вона його зваблює на Туреччучину. Питає, чи не страшно літаком летіти. "А я літав", -каже чудо. "Коли це?"- закономірно питає бабуся, знаючи, що з таким характіром, ніхто його нікуди не бере, і він невиїзний уже 6 років. "А в животику, у мами коли жив. Була якась драбина вгору, пам"ятаю, і багато людей. І всі чужі. Крім мами й тата і дяді Сірьожи".
І тут мені заціпило. Я навіть з ним говорить боюсь на цю тему. Бо воно так і було. Він був шестимісячне зародко. І він про то,що літав, не мав знати (ніхто не казав). Хаха.
І тут я начінаю плакать). І ви єблани жалкі, якшо у вас в такі моменти щось не тенькає!
Менший розмовляє з бабусею, вона його зваблює на Туреччучину. Питає, чи не страшно літаком летіти. "А я літав", -каже чудо. "Коли це?"- закономірно питає бабуся, знаючи, що з таким характіром, ніхто його нікуди не бере, і він невиїзний уже 6 років. "А в животику, у мами коли жив. Була якась драбина вгору, пам"ятаю, і багато людей. І всі чужі. Крім мами й тата і дяді Сірьожи".
І тут мені заціпило. Я навіть з ним говорить боюсь на цю тему. Бо воно так і було. Він був шестимісячне зародко. І він про то,що літав, не мав знати (ніхто не казав). Хаха.