Блог "Казкарка"
Originally posted by roksi82 at Блог "Казкарка"
Наприкінці листопада я втілила давній задум - завела окремий блог про сучасну дитячу літературу. Мене підтримала Оксана Лущевська, і разом ми вже три з половиною місяці ведемо "Казкарку".
Ми ставимося до цього починання не як до хобі, а дуже серйозно - як до того, що може сьогодні хоч трішечки, в міру своєї сили допомогти розвитку дитліт в Україні. Дописи на "Казкарці" з'являються як відрухи нашого навчання або самоосвіти у сфері дитліт, моніторингу найкращої та найпрогресивнішої теорії та практики в галузі.
Що ми маємо на початку? У блозі вже зроблено майже 80 дописів. Це відгуки про варті уваги нові українські видання, про знакові зарубіжні книжки, аналітика у сфері дитліт, огляди, буктрейлери, опитування тощо. 98% наших матеріалів (звісно, за винятком буктрейлерів) - це ексклюзиви. Зараз для "Казкарки" малюється логотип, після чого зробимо банери й розмістимо їх на сайтах партнерів.
Ми свідомо приділяємо й продовжимо приділяти особливу увагу сучасній західній (європейській та американській) дитячій літературі, у більшості не перекладеній в Україні чи Росії (там працюють швидше та часто якісніше), адже орієнтуємось не стільки на дітей, скільки на видавців, перекладачів та письменників. Тим самим ми сподіваємося, скільки стане, долучитися до справи модернізації української дитячої літератури, її інтеграції у світовий контекст.
Сьогодні професіонали чітко усвідомлюють кілька речей:
1) укр. дитліт потребує відмови від украй застарілих поетик, що досі домінують, на користь письма високого художнього рівня, що тематично, ідейно, жанрово та стилістично відповідає вимогам сучасності;
2) теоретичні рефлексії у сфері дитліт перебувають в Україні в зародковому стані;
3) дитяча література в Україні вимагає грунтовної ревізії в історичному та ідеологічному контекстах;
4) в Україні досі бракує професійної критики дитліт, а присвячені дитліт видання мають значні обмеження та не відзначаються оперативністю.
Безперечно, смішно казати, що "Казкарка" з двома (поки що) дописувачами мріє суттєво вплинути на ситуацію. Але ми - як автори дитліт і дослідники - не можемо стояти осторонь і тому робимо те своє мінімальне, що хочемо і встигаємо, не претендуючи на всеохопність, лише на цікавість і корисність. Я особисто сподіваюся, що "Казкарка" стане однією з цеглинок справі поступу укр. дитліт. Усіх охочих я запрошую писати для блогу. Зазначу тільки, що в нас немає гонорарів - це приватна й некомерційна ініціатива. Також будемо вдячні за поширення інформації про "Казкарку".
Наприкінці листопада я втілила давній задум - завела окремий блог про сучасну дитячу літературу. Мене підтримала Оксана Лущевська, і разом ми вже три з половиною місяці ведемо "Казкарку".
Ми ставимося до цього починання не як до хобі, а дуже серйозно - як до того, що може сьогодні хоч трішечки, в міру своєї сили допомогти розвитку дитліт в Україні. Дописи на "Казкарці" з'являються як відрухи нашого навчання або самоосвіти у сфері дитліт, моніторингу найкращої та найпрогресивнішої теорії та практики в галузі.
Що ми маємо на початку? У блозі вже зроблено майже 80 дописів. Це відгуки про варті уваги нові українські видання, про знакові зарубіжні книжки, аналітика у сфері дитліт, огляди, буктрейлери, опитування тощо. 98% наших матеріалів (звісно, за винятком буктрейлерів) - це ексклюзиви. Зараз для "Казкарки" малюється логотип, після чого зробимо банери й розмістимо їх на сайтах партнерів.
Ми свідомо приділяємо й продовжимо приділяти особливу увагу сучасній західній (європейській та американській) дитячій літературі, у більшості не перекладеній в Україні чи Росії (там працюють швидше та часто якісніше), адже орієнтуємось не стільки на дітей, скільки на видавців, перекладачів та письменників. Тим самим ми сподіваємося, скільки стане, долучитися до справи модернізації української дитячої літератури, її інтеграції у світовий контекст.
Сьогодні професіонали чітко усвідомлюють кілька речей:
1) укр. дитліт потребує відмови від украй застарілих поетик, що досі домінують, на користь письма високого художнього рівня, що тематично, ідейно, жанрово та стилістично відповідає вимогам сучасності;
2) теоретичні рефлексії у сфері дитліт перебувають в Україні в зародковому стані;
3) дитяча література в Україні вимагає грунтовної ревізії в історичному та ідеологічному контекстах;
4) в Україні досі бракує професійної критики дитліт, а присвячені дитліт видання мають значні обмеження та не відзначаються оперативністю.
Безперечно, смішно казати, що "Казкарка" з двома (поки що) дописувачами мріє суттєво вплинути на ситуацію. Але ми - як автори дитліт і дослідники - не можемо стояти осторонь і тому робимо те своє мінімальне, що хочемо і встигаємо, не претендуючи на всеохопність, лише на цікавість і корисність. Я особисто сподіваюся, що "Казкарка" стане однією з цеглинок справі поступу укр. дитліт. Усіх охочих я запрошую писати для блогу. Зазначу тільки, що в нас немає гонорарів - це приватна й некомерційна ініціатива. Також будемо вдячні за поширення інформації про "Казкарку".