May 13, 2014 08:29
Хотіли випростати спину.
А в нас украли Україну,
Поклали на рахунки в банки,
Розвішали нові фіранки -
Жовто-блакитні прапори,
Червоні в скрині, до пори.
Хоча кому яка різниця,
Що там на щоглі майориться?
Новий костюм - старий вертеп.
І був совдеп, і є совдеп.
Хоч прапори здіймай до хмари,
Під саму шию шаровари,
На лобі тризуб намалюй -
І був холуй і є холуй.
Чи двохголового орла
У центрі кожного села
Постав на радість «господіну»,
І доклюєте Україну.
А ми ж так вірили наївні,
Що заспівали треті півні,
Що зникла давня чортівня,
Діждали пресвятого дня,
Відродження і різні штучки,
Стояли, взявшися за ручки:
Це ж від Луганська і до Львова
Держава! Воля! Слава! Мова!
Хотіли вилізти з ярма.
А де ж та правда? А нема.
Бо ті, що розпинали Стуса,
Козацькі запустили вуса,
Навчились українських слів
І записались до хохлів.
А ті, що проклинали Бога,
Сьогодні підпилявши роги,
Ідуть, ховаючи хвости,
До церкви слинити хрести.
Народу злидні та дірки,
А їм фортуни та зірки,
Із награбованих грошей
Дають на храм і на музей…
Як і тоді, щодня, щодня -
Брехня, брехня, брехня, брехня…
Хотіли вилізти з ярма.
А де ж та правда? А нема.
Хотіли випростати спину,
А в нас украли Україну.
Юрій Сегеда.
Поети,
українська література,
2013-2014,
українська мова