Не тріумфуй...

Sep 24, 2012 12:23

Originally posted by parador at Не тріумфуй...
У «Літературній Україні» прочитав такого вірша:

Не тріумфуй - збулись чужого іга.
Страшніше - власне, бо ж своя вина.
По Києву гуляють печеніги,
а в печенігів наші імена.

І наша кров, - хоч і не наша мова,
веселий безум в ситих їх очах
і хижі жести - вийшли, як на лови!
Печерні їхні душі - при мечах.

Ховайся, княже!
Утікай, Софіє!
Від їх - ще не запалених - кострищ
непам’яті мертвотним духом віє,
холодною золою попелищ.

Це Володимир Базилевський, 1993 рік.

Отже...

Був під Українським домом, на Майдані Незалежності (біля 16-ї години). Витримав хвилин 30. Це не наше свято. Це навмисно роздутий балаган на місці нашого свята, як на мене. «А в печенігів - наші імена»...

І однак... Слава Україні, слава героям! Усіх зі святом.

І... Не ховатиметься князь, не тікатиме Софія. Але вони «не без нас» хочуть отримати свою перемогу, очевидно.

upd: Тут чую від друзів/знайомих, що я «все пропустив» і «був не там» :-) Я дуже радий, якщо так. Зміг доїхати лише коли зміг; буває.

Вірші, Українська мова, мовa, українська література, мова, українська мова

Previous post Next post
Up