Є така тема, котра не дуже подобається рекламістам Русского Мира. Це - вклад угрофінських племен в творення великоруської нації. Здавалось би, що поганого мати в родичах Угорщину чи Фінляндію - розвинені країни з високим рівнем життя населення? Але ж визнати свої фінські корені означає поставити під сумнів не одне сторіччя культивований міф про власне слов'янство, то більше - про Росію - захисника і виразника бажань всіх слов'ян! Вихід знайшли такий. Серед безкраїх лісів де-не- де проживали примітивні фінські племена, з якими вряди-годи зустрічалась могутня хвиля слов'янських переселенців - втікачів з півдня. Лісів для всіх вистачало, тому новосели творили велику цивілізцію, а аборигени спокійно продовжували існувати в ведмежих кутках. От таку казку і почали пропагувати спершу імперські, пізніше радянські, а за ними і сучасні російські історики. Всякі намання поставити її під сумнів миттєво викликають шквал звинувачень в русофобії та інших „нехорошестях”.
Але не всі росіяни згідні з такою точкою зору. Ось що пише дослідник історії та генеалогії Сергій Кочев
Финский вопрос, или Как летописные вятичи оказались финнами и стали основой великороссов В связи с развалом последней модификации великой Российской империи - СССР - возникла уникальная ситуация, когда ограбленный материально, культурно и исторически народ, оказался на какое-то время предоставленным сам себе, пока идет борьба между разными группами за господство над ним. Можно ждать нового господина, а можно уже сейчас приступать к построению новой империи. Ее надо строить на правде, ибо только на правде, как на гармонии интересов всех участников, можно строить жизнь как индивидуума, так и общества. Для успеха в наших делах мы должны понимать чего мы хотим, а для этого надо понимать кто мы.
Далі тут