https://unsplash.com/photos/ujIs-dBALtI Насправді мені подобалась тільки ти,
мій ідеал, моє світу живого мірило.
У моїх жінок були риси твої, прости,
і це з ними мене якось мирило.
Поки ти там, по своїх якихось причинах,
гасала між своїми «Манго» і «Прада», -
я, можна сказати, збирав тебе по частинах.
Звучить жахливо, але це - моя бісова правда.
Одна була кирпата, а інша - з родимкою на спині,
третя вміла все приймати за справжність.
Одна дуже любила двоєдушшя в собі,
а інша - в мені (а щоб разом - якось не траплялось).
Одна вічно здмухувала з чола неслухняні пасма,
а інша, як ти - вічно свої ключі губила…
А я ні разу не зміг в одну все скласти,
і кожного разу - ні, не вона, не мила.
І твоя душа, в котру ти впустила мене разів зо три
через усі можливі перепони,
залишилася тут, втілившись в квіти і у вітри,
в усі несправні телефони.
А ти боялася, що я тут буду сумувати,
подарунки якісь сам собі даруючи.
А зливи, а ціни, а всі ці шахіди і їх теракти?
Бог з тобою, ти зі мною, мій скарбе вічно мандруючий.
Віра Полозкова, ukrainian edition
сорі, то моє хобі тако