як нікчемний штірліц
як уявана гілка "дванадцяти миттєвостей весни"
сиділи колись за столом, на котрому нічого, лише заряджений браунінг?
і чекали.. чого?
дзвінка, повідомлення "центр-Юстасу..." чи стукоту в двері..
ні?
а я зараз сиджу за столом, на котрому нічого, окрім зарядженого браунінга.
і чекаю, не знати чого.. дзвінка? повідомлення "центр-Юстасу..." чи стукоту в двері.
P.S. якщо кому цікаво, Штірліц для мене - убіса, вбивственно, зносячий башту своєю тупістю і нелогічними вчинками, неймовірно ідіотський кіноперсонаж, з абсолютно нелогічного псевдошпигунського кінофейлу часів есересеру