ше на минулім тижню знайшов десь у НЕТрях, сподобавім.
віва ла Куба, віва ла революсьйон, віва ель команданте Че Геварра! не горлались-те ніколи пацанами отако? я горлав. у школі ше, у війнушках
а ше я знаю, шо наших дітей-чорнобильців вони лікували задурно, кубинці ото. і зараз продовжують лікувати. задурно.
а ще мені їх боксери страшенно подобались, і цукор, гг.. ну але то таке..
а що, власне, про ці фото?
ну та те, що на руках кубинських революціонерів - годинники гарні. швейцарські. Ролєкси.
оті самі кращі, оті самі надійніші, оті котрі ні розбий ні втопи а з собою в могилу забери, бо нащадки пожеруться..
і найдорожчі. їх походження невідоме, але якось зрозуміле..
кляті капіталістос втікали і лишали по собі добра неміряно.
а годинники ж славні. для польових команданте саме те, шо треба. їх же найкращі годинникарі світу роблять, швейцарці. вони ще також кращі ножички роблять і шоколад.
ну і гроші рахують найкраще у світі, ага
але мене зацікавило інше.
на декотрих фото Кастро зображений одразу з ДВОМА Ролєксами. є чутки, що і Че носив два, називають навіть моделі - Пепсі та Марінер..
дивно так..
нащо людині аж два годинники на руці?
я пару день голову ламав та не знайшов відповіді.. ото і сьогодні, лежу, хворію, а воно мене гризнем догризає, те питання
є версія про Марадону. шо Дієго-Рука Бога.
він теж носить по два годинника наручні коли де у Європі тусує. на однім - час Аргентини /Батьківщини йогойної/, на іншому - час країни, де його нелегка занесла.
кажуть, шо так йому зручно. глип туди, глип сюди, ага, все нормально..
дивна версія, одначе. ну як на мене дивна.
є ше версія воєнна.. трофейна. я мстю і мстя моя страшна.
але то була війна. справжня. зі справжніми жахами. я не думаю, щоби кубинці носили по два годинники, бо то трофеї хороші. дурня
є ще американські рознощики демократії, бургерів та інших сумнівних благ. ті теж з двома годинниками на руцях трапляються. тут теж мабуть справа за часові пояси, правда ж, напрошується?
шукав свідчення.
нічорта. одинаковий час показують дзигарки у Шварцкопфа.. а решта - не наше дєло і взагалі військово-нафтова таємниця.
є ше модніки і модніци.
і шо шо старі і смішні з тим всим барахлом на руках, кому до того яке діло?
і золота побільше, каміннів дорогих і ше золота!
є просто панти корпоративні. ну а чо не вимахнутися перед собіподібними зайвим Ролєксом чи Орієнтом, ну і шо шо підробка, ну і шо шо?
але надибав цього дивака з двома котримись нещасними Сейками, напевно, на руках.
П"єр Ребуль. він - шеф-кухар. модний дядько. настільки модний, шо в нього інтерв"ю беруть просто на кухні модні епатажні журналістки.
DT: Если позволите, начнем с несерьезного вопроса. Почему на ваших руках двое часов?
П.Р.: Отвечу совершенно серьезно. В этом выражается мое отношение к жизни. Я никогда не считал себя особо умным и не хочу в свои пятьдесят становиться взрослым. А еще так удобнее отслеживать время, особенно когда одна рука занята.
дитячість.
може то воно? страх перед дорослішанням з котрих? дорослі діти, шо ніяк не награються?
є в корго котрі версії?