вранішньо кліпаю

[0navaho0]

Click to view

сподобалось.. здоровезний видограй!

життя як подорож..
і он за вікном воно наче, і водночас його можна тупо проспати. і можна наче якось жити, а все рівно виходить, що не жив - спав наче.
і що воно варте, в цілому? якийсь набір картинок, картонних персонажів і дешевих спецефектів.. чи не дешевих.
і що реальне? і де реал?
і люди поряд. чогось завжди хтось знаходиться поряд. завжди тебе хтось обирає, ти когось обираєш просто тим, що заговорюєш першим чи озиваєшся, подаєш голос у відповідь.. бо хтось завжди чекає від тебе відповіді. хтось завжди від тебе чогось чекає..
все тут так влаштовано. під подорож.
купив квиток і вперед..
і не важливо нічого. брехня і правда. всього лише розмова у купе, розмова, коту забудеш на слідуючій зупинці, обличчя, котрі залишаться десь далеко позаду, чиїсь долі і душі.. або залишишся ти. сам.
ти завжди сам.
хтось придумав їхати в купе. хтось придумав садити нас поряд. для економії місця. і для того, аби той поїзд був вартий рухатись.
хтось там такий хитрий те все придумав.
а я просто сів, аби з точки А в точку Б.. а хтось вже поряд. а хтось питається, а хтось повірив, що я тут - це його доля..
може воно так і є, але я ж тут не для цього!
я з точки А в точку Б. найкоротшим шляхом.. ну таке моє життя. я так до нього й ставлюся. як до подорожі потягом..
обличчя навпроти. очі шукають мої очі, губи щось шепочуть, чиєсь тіло дуже гарно пахне і відволікає..
книжка перед очима, книжка на колінах і на підлозі..
- це Ваша? - питає провідник, піднімаючи книгу. ввічливий.
а сусід поряд в купе видає храпака.
і в мене є квиток з надірваним кутиком.. і в наплічнику - всі мої спогади