"Щоденник страченої"

[04manska9]

Я прочитала чергову драму  Марії Матіос... ) Я не буду третій раз описувати, як я кінчаю від її мови, від її феміністичних випадів (навіть, якщо я з ними незгодна, вони такі... ух!), від глибокого психологізму... etc.
Просто скажу, що якби цю книжку я прочитала на 2 роки раніше, все в моєму житті було б по-іншому. ) Але ні про що не шкодую.

Книжка сама по собі така... Корисна, але набагато слабкіша від "Солодкої Дарусі" чи "Нації". Просто вона така жіноча, така трагічна, така жива і неідеальна....)) я плакала.

• "Каркас стосунків між двома статями завжди споруджує і цементує жінка. І жінка ж руйнує його з натхненням, якому позаздрив би й Герострат"
  
• "Навіки завойованих жінок, як і навіки завойованих територій не буває!"
  
• "Жіноче серце - сміттєзвалище. Запліснявіле, прогниле, неогороджене. Там є який завгодно непотріб, але немає нічого цілого, корисного, функціонального. Спресовані від часу й пам*яті почуття-пережитки нагадують целофанові пакети, роздратовано пожбурені у сміттєпровід, а потім роздерті вітром і бомжами.."