Про ложки меду в бочці дьогтю
Епіграф: "Все очень плохо" (с)
Один мій прекрасний товариш Саша.
Не зважаючи на те, що в наступний четвер у мене найважливіша, найвирішальніша подія - Test DAF і я маю готуватися до нього, як скажена, з кафедри злиняло 2 методистки поспіль і частина важкої муторної роботи впала на мене, дедлайни письмових робіт абсолютно між собою не корелюють (виконання плану не сумісне з життям), викладачів-німців напередодні сесії дуже складно зрозуміти навіть із нормальним знанням мови, я намагаюся робити собі настільки добре, наскільки можливо.
23го березня, не зважаючи на паралізований наземний транспорт, була проведена чудова презентація книги Максима Кабіра
28го відвідали київський міжуніверситетський КВК і усвідомили, що нарешті червоніти за Могилянку не доводиться
29го з мамою і нашою подругою Наташкою вирушили в Барселону і щасливо протусили там тиждень, і всі форс-мажори були приємні
5го сходили на новий фільм Бертолуччі в "Жовтень"
11го краще всіх на думку викладача захистили трохи невдалу групову роботу з соціального конструктивізму
вчора потрапили на фестиваль австрійського кіно (фільм "KUMA"/ "Друга дружина" викликав у мене короткотривалі істерику і напад ідеологічної "правизни")
сьогодні передивилася "Бум" і "Бум-2", шалено поностальгувала, поплакала, весь день слухала чарівні саундтреки, напекла млинців
а зараз от піду завалюся в ванну і дочитаю Воннегута.
А загалом я вже вичавлена, як той лимон, нервово неврівноважена, кидаюся на людей і страждаю від головного болю і алергії майже на всі ліки від нього. Не дочекаюся вже сесії...
Сподіваюся, найближчим часом, я знайду можливість написати кілька запланованих постів. Бо я вибухну, якщо не напишу.