про Масляну і Прощену неділю (текст вибачення додається)
Все ж таки, я на себе нарікала, коли казала, що я втратила відчуття свята... Просто не всі свята "однаково корисні" (с)
14 лютого, наприклад, не моє. Масляна - те, що треба.
Не те, щоб я "угорєла по традиціям"... Просто дуже люблю збирати друзів, люблю млинці, на собі відчуваю як зима бореться з весною, і з чисто емоційної точки зору весна завжди перемагає. Після Масляної легко дихається, відчувається, що лишилося зовсім трошки почекати - і все піде так, як воно має бути.
Минулого року я відсвяткувала Масляну з батькаи і нашими друзями, в основному лікарями, за містом. Такого трешу я не можу згадати навіть з найвідчайдушнішими поетами... Виставлення фотографій табуйоване через моральні переконання учасників, тому поділюся лише бабою, яку ми тоді зліпили:
Бабу довелося вдягати через надмірну натуралістичність зображення і бурний орнаменталізм (наскільки я пам'ятаю, хтось зліпив їй навіть гемороїдальний вузол)
Цього року я напекла гору млинців на 7 людей, всі наїлися, дехто пооб'їдався. Мене нарекли "Блінной королєвой", що є дуже поважно.
Прикрашати млинці червоною ікрою або викладати їх рівненько спеціально для фото у мене особливого бажання не було, так що енджой що є.
Сьогодні завершальний етап Масляної - прощена неділя. Отже, я у всіх щиро прошу вибачення за те, що я Вас мало коментую, не ховаю великі пости під кат, пишу многабукафф, часом вихваляюся і рідко забезпечую якусь цікаву і притомну дискусію. Не знаю, чи вдасться мені щось змінити, проте пам'ятайте, що я вас завжди уважно читаю, слідкую за вашим життям і радію всім вашим успіхам ;)
Зі святами вас!
14 лютого, наприклад, не моє. Масляна - те, що треба.
Не те, щоб я "угорєла по традиціям"... Просто дуже люблю збирати друзів, люблю млинці, на собі відчуваю як зима бореться з весною, і з чисто емоційної точки зору весна завжди перемагає. Після Масляної легко дихається, відчувається, що лишилося зовсім трошки почекати - і все піде так, як воно має бути.
Минулого року я відсвяткувала Масляну з батькаи і нашими друзями, в основному лікарями, за містом. Такого трешу я не можу згадати навіть з найвідчайдушнішими поетами... Виставлення фотографій табуйоване через моральні переконання учасників, тому поділюся лише бабою, яку ми тоді зліпили:
Бабу довелося вдягати через надмірну натуралістичність зображення і бурний орнаменталізм (наскільки я пам'ятаю, хтось зліпив їй навіть гемороїдальний вузол)
Цього року я напекла гору млинців на 7 людей, всі наїлися, дехто пооб'їдався. Мене нарекли "Блінной королєвой", що є дуже поважно.
Прикрашати млинці червоною ікрою або викладати їх рівненько спеціально для фото у мене особливого бажання не було, так що енджой що є.
Сьогодні завершальний етап Масляної - прощена неділя. Отже, я у всіх щиро прошу вибачення за те, що я Вас мало коментую, не ховаю великі пости під кат, пишу многабукафф, часом вихваляюся і рідко забезпечую якусь цікаву і притомну дискусію. Не знаю, чи вдасться мені щось змінити, проте пам'ятайте, що я вас завжди уважно читаю, слідкую за вашим життям і радію всім вашим успіхам ;)
Зі святами вас!