20
Ну от, мені двадцять і я сповнена вдячності. Я вдячна світові загалом і всім тим, хто подарував мені свято зокрема.
Я отримала велику кількість дзвінків, смс, мейлів, повідомлень в соц.мережах від прекрасних людей, з якими спілкуюся, можливо, нечасто, але впевнена, що вони щирі, і вони МОЇ. Вітали з усіх кінців України, Молдови, Білорусі, Росії, Британії, Штатів, Німеччини, Польщі, Азербайджану, Іспанії, Мексики і Шрі-Ланки... Дякую вам, сонячні люди!
Мій мужчина подарував мені речі - теплу, милу, організаційно важливу. І білі тюльпани. Як же ж я люблю тюльпани!!! Дякую тобі!
Мої одногрупники надарували мені квітів, таких НАШИХ оригінальних листівок, шоколадок і великий плакат з моїм портретом в образі осінньої німфи і побажаннями. Причому вітали з вівторка по сьогодні. )) Дякую вам, мої любі культурологи!
Мої подруги (і навіть деякі друзі) перед моїм прибуттям поприбирали, приготували шикарний святковий стіл (досі не можемо доїсти!), прикрасили всю кімнату кульками і також намалювали мені дуже зворушливий плакат, забирали мене машиною з супермаркета і взагалі... Найкращі. Люблю. Дякую!
Мої друзі з попереднього пункту + Ворзельська банда подарували мені незабутнє свято! (І рівну кількість життєво необхідних і дикувато-прекрасних подарунків). Дякую вам, ви у мене найвеселіші, наймиліші і я вас дуже ціную.
Сьогодні свято продовжилось. Привітав навіть той, від кого зовсім не могла очікувати. Той, хто знає мене з якогось іншого, темного мого боку. І все одно привітав. Дякую!
Ну і на завершення, о 18.30 подзвонив Селик, і запросив (дуже безкоштовно) на 19.10 відкриття фестивалю нового британського кіно, прем'єру фільму "Субмарина", з фотографами, телебаченням, британцями, шампанським і коньяком. І я встигла! Дякую-дякую-дякую!
П.С. З дикувато-прекрасних речей у мене тепер є уламки кераміки з розкопок під Харковом, камінь авантюрин, алкорулетка, самовчитель азербайджанської мови і кольорові маркери для обличчя та тіла. З життєво необхідних у мене тепер є все.)
І ще раз дякую! Я дуже щаслива і буду, як тільки можливо, робити щасливими вас.
Я отримала велику кількість дзвінків, смс, мейлів, повідомлень в соц.мережах від прекрасних людей, з якими спілкуюся, можливо, нечасто, але впевнена, що вони щирі, і вони МОЇ. Вітали з усіх кінців України, Молдови, Білорусі, Росії, Британії, Штатів, Німеччини, Польщі, Азербайджану, Іспанії, Мексики і Шрі-Ланки... Дякую вам, сонячні люди!
Мій мужчина подарував мені речі - теплу, милу, організаційно важливу. І білі тюльпани. Як же ж я люблю тюльпани!!! Дякую тобі!
Мої одногрупники надарували мені квітів, таких НАШИХ оригінальних листівок, шоколадок і великий плакат з моїм портретом в образі осінньої німфи і побажаннями. Причому вітали з вівторка по сьогодні. )) Дякую вам, мої любі культурологи!
Мої подруги (і навіть деякі друзі) перед моїм прибуттям поприбирали, приготували шикарний святковий стіл (досі не можемо доїсти!), прикрасили всю кімнату кульками і також намалювали мені дуже зворушливий плакат, забирали мене машиною з супермаркета і взагалі... Найкращі. Люблю. Дякую!
Мої друзі з попереднього пункту + Ворзельська банда подарували мені незабутнє свято! (І рівну кількість життєво необхідних і дикувато-прекрасних подарунків). Дякую вам, ви у мене найвеселіші, наймиліші і я вас дуже ціную.
Сьогодні свято продовжилось. Привітав навіть той, від кого зовсім не могла очікувати. Той, хто знає мене з якогось іншого, темного мого боку. І все одно привітав. Дякую!
Ну і на завершення, о 18.30 подзвонив Селик, і запросив (дуже безкоштовно) на 19.10 відкриття фестивалю нового британського кіно, прем'єру фільму "Субмарина", з фотографами, телебаченням, британцями, шампанським і коньяком. І я встигла! Дякую-дякую-дякую!
П.С. З дикувато-прекрасних речей у мене тепер є уламки кераміки з розкопок під Харковом, камінь авантюрин, алкорулетка, самовчитель азербайджанської мови і кольорові маркери для обличчя та тіла. З життєво необхідних у мене тепер є все.)
І ще раз дякую! Я дуже щаслива і буду, як тільки можливо, робити щасливими вас.