Украинка сообщила ужасную правду о так называемой международной гумпомощи
Жительница харьковской области рассказала о том, под каким горьким
соусом подаётся завозная гуманитарка:
Зрозуміло, що переселенцям потрібно допомагати! Але ж і ми страждаємо.
Хіба ми не люди?
Щоденно знаходимося під обстрілами. Такі наші реалії виживання. Касети розриваються
над головами, ані дня не обходиться без прильотів.
Чоловік не працює. Наше агропідприємство закрили. Працівники знаходяться у безоплатній
відпустці. Він отримує пенсію, ще й працював, бо я не отримую пенсії, не хватило стажу.
Хоч я й працювала на приватних підприємців, проте ніхто з них не мав бажання оформлювати
мене офіційно. Але ж дітей потрібно було якось забезпечувати? Була вимушена терпіти це
беззаконня.
До соцпенсії мені залишилось очікувати ще шість місяців, це у мої 63 роки.
Хворію на діабет другого типу, ліків ніде купити, та й грошей таких нема.
Вперше чоловік мій пішов за гуманітаркою 18 травня.
Йому сказали, що нібито привезли президентську допомогу, ще й якусь американську.
Проте замість коробки з харчами йому дали невеличкий кульочок, у якому знаходились:
- невеличка пляшечка рафінованої олії;
- півкіло рафінаду;
- банка згущенки;
- скромний пакуночок пшеничної крупи;
- маленький пакуночок вермишелі, тобто один пакетик ролтону;
- баночка 400 грамів, чи то тушенки, чи то паштету.
Ото й уся міжнародна гуманітарна допомога.
На мій паспорт йому не дали нічого. Сказали, що вони повинні бачити мене особисто. Але ж
я ледве по хаті та трохи по двору можу ходити.
У черзі за цими благами він простояв майже п'ять годин. Коли його черга дійшла, та жіночка,
що роздавала продуктові набори, спитала, чи потрібні медикаменти. Чоловік відповів, що так,
для діабетиків що-небудь цукрознижувальне. Дали йому на тиждень якихось німецьких
пігулок. За ті таблетки велика дяка тій жіночці, яка передала їх мені! А от їстоньки нема...
Чоловік віддав свій продуктовий пай мені, я наварила каші. Що робити далі? Готівка
скінчилася, банки не працюють. Звідки чекати допомоги?
Где-то очень ждали эти заветные польские баночки, но уже наверняка не дождутся.
Куда испаряются продукты из коробок, знают комментаторы под этим видео.
Денег нет, но вы держитесь.
соусом подаётся завозная гуманитарка:
Зрозуміло, що переселенцям потрібно допомагати! Але ж і ми страждаємо.
Хіба ми не люди?
Click to viewЩоденно знаходимося під обстрілами. Такі наші реалії виживання. Касети розриваються
над головами, ані дня не обходиться без прильотів.
Чоловік не працює. Наше агропідприємство закрили. Працівники знаходяться у безоплатній
відпустці. Він отримує пенсію, ще й працював, бо я не отримую пенсії, не хватило стажу.
Хоч я й працювала на приватних підприємців, проте ніхто з них не мав бажання оформлювати
мене офіційно. Але ж дітей потрібно було якось забезпечувати? Була вимушена терпіти це
беззаконня.
До соцпенсії мені залишилось очікувати ще шість місяців, це у мої 63 роки.
Хворію на діабет другого типу, ліків ніде купити, та й грошей таких нема.
Вперше чоловік мій пішов за гуманітаркою 18 травня.
Йому сказали, що нібито привезли президентську допомогу, ще й якусь американську.
Проте замість коробки з харчами йому дали невеличкий кульочок, у якому знаходились:
- невеличка пляшечка рафінованої олії;
- півкіло рафінаду;
- банка згущенки;
- скромний пакуночок пшеничної крупи;
- маленький пакуночок вермишелі, тобто один пакетик ролтону;
- баночка 400 грамів, чи то тушенки, чи то паштету.
Ото й уся міжнародна гуманітарна допомога.
На мій паспорт йому не дали нічого. Сказали, що вони повинні бачити мене особисто. Але ж
я ледве по хаті та трохи по двору можу ходити.
У черзі за цими благами він простояв майже п'ять годин. Коли його черга дійшла, та жіночка,
що роздавала продуктові набори, спитала, чи потрібні медикаменти. Чоловік відповів, що так,
для діабетиків що-небудь цукрознижувальне. Дали йому на тиждень якихось німецьких
пігулок. За ті таблетки велика дяка тій жіночці, яка передала їх мені! А от їстоньки нема...
Чоловік віддав свій продуктовий пай мені, я наварила каші. Що робити далі? Готівка
скінчилася, банки не працюють. Звідки чекати допомоги?
Где-то очень ждали эти заветные польские баночки, но уже наверняка не дождутся.
Куда испаряются продукты из коробок, знают комментаторы под этим видео.
Денег нет, но вы держитесь.